Як вчити польську за допомогою Google Translate

Перекладач від Google відомий не дуже високою якістю, з його результатів часто жартують, але попри це він має деякі корисні функції, котрі можуть неабияк допомогти у навчанні. І йдеться навіть не лише про польську, а й про більш ніж сотню інших (зокрема рідкісних) мов.

Зрозуміти його користь можуть ті з вас, хто поділяє мою точку зору про те, що по-перше вчити мову треба не за допомогою списків слів, карток з картинками чи підручників, а використовуючи реальні тексти, котрі вам цікаві. По-друге, іноземну мову важливо не лише бачити, але й чути, тобто не тільки і не стільки читати, скільки слухати.

Саме в цих двох речах нам може допомогти Google Translate. Щоб дізнатися, як саме — дивіться коротке відео з інструкцією, котре я для вас записав:

Сподобалося? :) Тоді поділіться цими фішками з друзями і головне — перевірте на практиці!

Успіхів!

Карта Поляка — #зрада чи #перемога?

Карта Поляка — #зрада чи #перемога?

Власників Карти Поляка атакують з усіх сторін: в Україні їх часто вважають запроданцями, а у Польщі — біженцями і пристосуванцями. Але чи так воно є насправді? Кому вигідний цей проект і в чому він дійсно полягає? Спробуємо з’ясувати.

Польська точка зору

Карта Поляка була впроваджена польським сеймом ще у 2007 році. І на самій цій пластиковій картці написано чим вона є, а саме dokumentem potwierdzającym przynależność do narodu polskiego (документом, що підтверджує приналежність до польського народу). При цьому, чим саме є цей “польський народ” жодні закони чітко не пояснюють.

На звороті Карти бачимо інший напис: przyznanie Karty Polaka nie oznacza nabycia polskiego obywatelstwa, тобто надання КП не означає набуття громадянства Польщі. Таким чином бачимо, що “польський народ” це ширше поняття, ніж “усі громадяни Речі Посполитої”, як сказано у преамбулі до конституції.

Далі на Карті читаємо: Karta Polaka nie jest dokumentem uprawniającym do przekraczania granicy ani do osiedlenia się na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej. Тобто ні перетинати кордон, ані оселятися у Польщі вона сама по собі права не дає. То навіщо тоді вона взагалі потрібна?

(більше…)

Як мапи думок сприяють вивченню мови

Ви колись чули про мапи думок (mind maps)? Їх часом не зовсім правильно називають ментальними мапами. Якщо коротко, то це спосіб нелінійного запису інформації, котрий відповідає тому, як працює наш мозок. Завдяки цьому будь-які знання засвоюються набагато краще.

Як ми запамʼятовуємо?

Наш мозок це велетенська мережа нейронних звʼязків. Жоден нейрон, жодна нервова клітина не може існувати ізольовано від інших, правда ж? Так само й наші думки та знання, всі вони повʼязані одне з одним. Чим більше цих звʼязків і чим вони міцніші, тим надійніше ми щось памʼятаємо.

Але коли ми записуємо інформацію, то часто не дбаємо про її місце в якійсь більшій структурі, а просто фіксуємо все підряд. Особливо яскраво це проявляється при вивченні іноземних мов. Вже у школах дітей привчають вести зошити, куди записують нові слова з перекладом у дві колонки. Ще гірше коли люди намагаються вчити лексику за вже готовими списками, картками або словником. Але цей спосіб не тільки нудний, а ще й дуже неефективний, оскільки він не враховує те, як функціонує наш мозок.

(більше…)

Свято Незалежності Польщі

biegniepodleglosci

День Незалежності — найбільше національне свято у Польщі. Його відзначають 11 листопада в памʼять про цей день 1918 року. Тоді закінчилася Перша світова війна, внаслідок якої розпалися імперії, що на 123 роки стерли Польщу з мапи Європи — Німеччина, Австро-Угорщина і Росія.

У цей день влада перейшла до «начальника держави» головнокомандувача Юзефа Пілсудського. Невдовзі була створена так звана Друга Польська Республіка — Druga Rzeczpospolita Polska, оскільки вона вважалася продовженням першої Речі Посполитої XVI-XVIII століть.

У 1919-1936 відновлення незалежності святкували у Варшаві як урочистості військового характеру. Організовувалися вони, як правило, у першу неділю після 11 листопада. У 1919 році не було сприятливої ситуації, щоб відсвяткувати річницю незалежності, тому що тривали війни за межі республіки. (більше…)

LingQ — майбутнє мов (відеоогляд сайту)

lingq

Ви вже могли помітити, що я часто наголошую на важливості слухання і читання для вивчення мов. Цікаві, зрозумілі і повторювані матеріали у текстовому і звуковому форматі є ключем до успіху. Але де їх брати? Хочу порадити вам один цікавий ресурс.

LingQ (читається «лінк») це сайт, створений канадським поліглотом, бізнесменом і колишнім дипломатом Стівом Кауфманом. Йому зараз близько 75 років і він володіє на різному рівні 16-ма мовами, у тому числі польською та українською. Половину з цих мов Стів опанував протягом останніх кільканадцятьох років, спростовуючи таким чином міф про те, що з віком люди вчаться гірше.

Також він активно веде блог, регулярно розміщує нові цікаві відео про вивчення мов на своєму YouTube-каналі та написав автобіографічну книгу «Шлях лінгвіста». Цікаво, що хоч Стів Кауфман і не має філологічної освіти, але він вживає саме такий термін, оскільки за оксфордським словником «Лінгвіст — це людина вправна в іноземних мовах».

Він переконує, що для найбільш ефективного вивчення мов треба якомога більше читати і слухати обраною мовою. На противагу до інтенсивного зубріння граматики, коли можна швидко вивчити і так само швидко забути, це можна назвати екстенсивним підходом при якому навчання відбувається повільно, але надійно.

На цьому і базована система LingQ. Ключова її складова це програма для читання. Є велика бібліотека текстів, розділених за рівнями, з яких можна обрати собі щось цікаве. Але краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати :) Тому далі запрошую подивитися мій відеоогляд цього сервісу:

(більше…)

Що заважає добре читати польською?

czytanie

Хочу поділитися з Вами деякими своїми роздумами, що виникли у мене після того, як на минулому тижні я брав участь в одному заході, організованому Польським Інститутом у Києві. Це були громадські читання повісті Генрика Сенкевича «Quo Vadis».

Ця загальнонаціональна польська акція, котра проходила вже уп’яте. Кожного року обирають інший твір із класики польської літератури і організовують читання фрагментів на телебаченні, радіо, у бібліотеках та інших публічних місцях, в тому числі в діаспорі.

Формат був такий: зібралося близько тридцяти людей в окремій залі кав’ярні, організатори роздали всім по одній сторінці з повісті й так по черзі кожен читав. На тлі, тим часом, показували без звуку відомий однойменний фільм 2001 року.

Мені, на жаль, почитати не вдалося, бо я запізнився через затор і всі фрагменти вже розібрали. Залишалося тільки сидіти й уважно слухати.

Абсолютна більшість учасників були українцями із різним рівнем володіння польською, але всі вони говорили з акцентом та й просто з помилками (нетерпиме викладацьке вухо дається взнаки :) ). Сам акцент — річ дуже делікатна і поляки кажуть, що він є навіть у тих іноземців, які ідеально знають мову і живуть у Польщі багато років. Тому зараз не про це.

Мене зацікавила така банальна річ: чому українцям переважно не вдається правильно читати польською? Це ж не англійська з її багатьма варіантами звучання кожної літери чи складу. Поляки як чують, так і пишуть. Здавалося б, достатньо один раз вивчити кілька простих правил і все — можна прочитати будь-який польський текст, навіть не розуміючи його :)

Врешті, я дійшов до таких двох висновків: (більше…)

15 серпня – подвійне польське свято

pielgrzymka

Сьогодні Польща відзначає одразу два свята – церковне і державне. Перше з них – Внебовзяття Діви Марії, а друге – День Війська Польського. Це чимось нагадує українське 14 жовтня, коли святкується Покрова Пресвятої Богородиці і День захисника України. Але якщо в Україні ці свята об’єднані давно і свідомо, то у Польщі так вийшло цілком випадково.

Wniebowzięcie Najświętszej Maryi Panny

Це свято, котре також не зовсім коректно перекладають як Вознесіння Діви Марії, є відповідником православного Успіння Богородиці. У 1950 році Папа Римський Пій XII установив Внебовзяття одним з догматів Католицької Церкви, хоча традиція існувала ще з V століття. (більше…)

Історія Польщі, яку ви не зможете забути – ч. 1 «Мєшко І»

Mieszko, Mieszko! Mój koleżko!

Однією з вимог на отримання Карти Поляка є базові знання польської історії. Але в українських школах про неї майже не розповідають, тож доводиться вчити самостійно. Можна шукати підручники і чиїсь конспекти або читати Вікіпедію, проте є і значно цікавіші варіанти. Зараз розкажу :)

Хоч я за освітою історик, але ніколи не міг запам’ятати усіх дванадцятьох цезарів чи вісімнадцятьох Людовиків, а безліч дат досі не тримається у моєму мозку. Натомість, я люблю співати і знаю напам’ять чимало пісень. Думаю, ви теж часом ходите і наспівуєте якусь мелодію, бо вона застрягла у голові :) Завдяки своїй властивості легко запам’ятовуватися музика є дуже потужним інструментом вивчення мов та іншої інформації. Наприклад, польської мови та історії.

Є у Польщі гурт, котрий називається T-Raperzy znad Wisły. Вони співають (чи то пак, читають) у жанрі комедійного хіп-хопу. І найбільше прославилися завдяки своєму першому ж альбому під назвою Poczet Królów Polskich, що можна перекласти приблизно як «Сонм польських королів». Він складається з вісімнадцяти треків, кожен з який присвячений біографії одного правителя (якщо не враховувати ще кількох менш важливих, згаданих мимохідь).

Як і всі репери, T-Raperzy говорять швидко і вживають багато сленгу. Польські школярі у захваті, а от іноземцям зрозуміти доволі складно. Тому я вирішив допомогти тим українцям, які вивчають польську мову та історію, і переклав усі тексти, доповнивши їх історичним коментарем. Так виникла ця серія публікацій.

Тож подивіться перше відео, після того прочитайте пояснення, а тоді дивіться чи слухайте знову – ви помітите неабияку різницю у своєму сприйнятті. І наступного разу, щоб пригадати життєпис першого польського князя вам знадобиться всього півтори хвилини, які ви проведете з усмішкою :) А потім ще довго будете наспівувати «Mieszko, Mieszko! Mój koleżko!» (більше…)

12 онлайн-ресурсів для тих, хто вчить польську

Online, Education

Прочитавши заголовок, ви напевно подумали, що стаття буде про популярні зараз навчальні сайти. Із різними вправами, адаптованими текстами, системою збирання балів (слів, зірочок, вишеньок) і так далі.

Але ні. Йдеться зовсім не про це. Взагалі, я не прихильник таких штучних підходів до вивчення іноземних мов. Адже це не набагато відрізняється від шкільних підручників, ефективність яких украй низька, хай навіть з інтерактивними завданнями.

Якщо ми хочемо говорити так, як це роблять поляки, то нам треба робити те, що роблять вони. Слухати, дивитися і читати те, що вони.

Тож перед вами список із дванадцяти (насправді більше) безкоштовних ресурсів, які можуть суттєво допомогти вам у самостійному вивченні польської мови. Це словники, електронні перекладачі, спелчекери, а також книги, фільми і музика. (більше…)

Метод Мішеля Томаса – вчителя зірок і поліглотів

michel-thomas

Вам колись здавалося, що вивчення іноземних мов дається вам важко? «От є талановиті люди, а я не такий» – думали ви. Але насправді немає чогось такого, як особливий талант до вивчення мов. Ви ж без проблем навчилися розмовляти своєю рідною, бо це абсолютно природне явище і вроджена здатність людського мозку.

Ба більше – ви швидше за все з дитинства знаєте принаймні дві мови (українську та російську). Чимало швейцарців вільно володіють водночас німецькою, французькою та італійською.

Тому багато мовознавців говорять про переваги «природних» методів вивчення мов. Всі вони базуються передусім на слуханні. Про один з таких підходів я вже розповідав раніше. І він добре працює, якщо ви вже маєте якийсь базовий рівень в обраній мові.

Але цього разу я хочу познайомити вас із методикою для ефективного вивчення будь-якої мови з нуля. Її автор, Мішель Томас, володів десятьма мовами і розробив метод за допомогою якого навчав голлівудських зірок, бізнесменів і ще близько п’яти мільйонів людей. (більше…)

Природне вивчення мови (без вчителя)

go home teacher

Naturalna nauka języka bez nauczyciela! — так називається книжка, про яку я хочу вам сьогодні розповісти. У кінці цієї статті ви також зможете безкоштовно скачати її собі у форматах PDF, EPUB, MOBI та MP3, щоб почитати, послухати і перевірити цю методику на собі.

Боюся, що після цієї публікації я втрачу всіх своїх учнів, бо описана тут методика є справді надзвичайно простою і ефективною. Сайт її автора вже не працює (напевно, він збанкрутів після того, як розкрив цей секрет), тож мені довелося збирати всі файли на просторах інтернету по частинках.

Автор цієї книги — Девід Снопек, американець польського походження, котрий самостійно вивчив польську мову вже у дорослому віці. Без курсів, репетиторів і підручників, а просто… читаючи Гаррі Поттера! (більше…)

Твоя мета – вивчити польську в новому році

superboy

Ви колись ставили цілі на новий рік? Обіцяли собі почати сумлінно вчитися, зайнятися спортом, поїхати закордон абощо? Напевно кожна людина приймає подібні рішення, бодай жартома.

Але як показує практика, 90% новорічних цілей так і залишаються недосягнутими. При цьому на 70% забивають уже до кінця січня.

Бувало таке у вас? У мене так. Не один новий рік починався з метою, котру планувалося досягнути ще в попередньому.

Це властиво усім людям. Кажуть, що у спортивних і тренажерних залах найбільші натовпи саме у січні :)

Можна було б на цьому й заспокоїтися і змиритися. Але як усе ж розірвати це замкнене коло? Розкажу на прикладі вивчення польської мови. (більше…)

Чому Польщі вдалося?

rp_katy-wroclawskie-1024x662.jpg

Нещодавно я їздив на тиждень до Польщі, але не з метою туризму чи «закупів», як це роблять більшість наших співвітчизників. Натомість я мав зустрічі з представниками Бюро національної безпеки (відповідник української РНБО), Національного банку Польщі, Міністерства праці та соціальної політики й інших державних і громадських установ.

Як так вийшло? Все завдяки програмі «Молодь змінить Україну», організованій Благодійним фондом Богдана Гаврилишина.

Протягом цієї поїздки, окрім спілкування з польськими високопосадовцями, я вперше політав літаком, поїздив потягом Intercity, піднявся на Палац культури у Варшаві та на вежу вроцлавського собору, а також усно перекладав з польської.

І коштувало мені це все лише одного вкраденого гаманця (не мною, очевидно, а у мене:) Але про все по черзі. (більше…)

Як навчитися розмовляти «like a native»

Як навчитися розмовляти «like a native»

Думаю, у багатьох склалася така ситуація – ви вчили іноземну мову у школі/університеті багато років і маєте достатній рівень, щоб читати якісь нескладні статті чи навіть дивитися фільми цією мовою. Але коли з’являється потреба написати нею листа чи поговорити з носієм мови, то починаються проблеми.

Важко знайти потрібні слова, структура речень ламається і все звучить якось неправильно. Бракує легкості або, як кажуть англійською, fluency.

Мене тривалий час цікавило це питання. Відповідь я знайшов у Луки Лампар’єло – італійського поліглота, котрий вільно володіє вже десятьма іноземними мовами і не планує на цьому зупинятися. Його порадами я хочу поділитися у цій статті. (більше…)

Halloween чи Zaduszki – що святкують поляки?

Halloween чи Zaduszki – що святкують поляки?

Сьогодні, у надвечір’я Дня всіх святих хочу розповісти про те, що і як наприкінці жовтня – на початку листопада святкують поляки. А також зверну вашу увагу на кілька тематичних польських слів, що можуть викликати труднощі в українців.

31 жовтня – Dziady чи Halloween

Ще з дохристиянських часів на теренах Польщі вірили, що в цей день духи померлих приходять на «цей світ». Відповідно, існувала низка звичаїв під назвою dziady (джяди), тобто «діди». Вони передбачали спілкування з предками, частування їх та проведення релігійних обрядів на цвинтарях. У другому тисячолітті традиція поступово християнізувалася і наразі її майже повністю замінили zaduszki, але про них пізніше. Лиш де-не-де у Польщі та Білорусі у цей вечір люди все ще приносять їжу на могили родичів.

(більше…)