Наприкінці осені Студіум Східної Європи несподівано подарував своїм студентам ще один науковий тур. Зазвичай їх роблять два – один для поляків, який проходить десь на Сході, а інший для іноземців, який відбувається у Польщі. Але цього літа через брак коштів ми мали один спільний об’їзд за маршрутом Україна-Польща-Словаччина-Україна. Про нього я вже розповідав ось тут. А тепер факультет розщедрився і вирішив покатати нас іще раз. Як виявилося згодом, на те були поважні причини.

Маршрут пролягав з Варшави через Ченстохову, Краків, Вроцлав і назад.

Саундтреком цієї поїздки була пісня гурту Strachy Na Lachy «Miłosna Kontrabanda». За змістом мало спільного, просто в ній є рядок «Kraków i Częstochowa» :)

Ченстохова

Основна причина, через яку сюди їздять туристи – паломництво до ікони Ченстоховської Божої Матері. Тож і ми провели весь час у монастирі на Ясній Горі, де вона зберігається. Сама ікона не становить великого інтересу, зокрема через те, що є можливість побачити лише кілька відсотків її площі. Решта схована під так званою «сукнею» – декоративним накриттям, яке показує лише обличчя Марії та Ісуса і їхні долоні. Ці сукні є різні і їх час від часу змінюють.

czestochowa

Free hugs :) Більше моїх фото з Ченстохови дивіться у цьому альбомі на Facebook.

Чи варто сюди їхати? Як на мене, хіба що проїздом на пів дня, як це зробили ми. Подивитися є на що, бо крім образу Богородиці є ще різні виставки і музеї. Доволі цікаво, але небагато і досить компактно. Приємно, що є україномовний екскурсовод та інформація для туристів.

Краків

Оскільки у королівській столиці Польщі я вже був цього літа, то думав, що мені буде нецікаво відвідати її удруге за такий короткий час. Але я помилявся. По-перше, у грудні місто зовсім не таке, як у червні. І справа не в погоді чи зелені дерев, а у підготовці до свят. Різдвяний ярмарок на Ринку створює саме ту казкову атмосферу, яку показують в американських новорічних фільмах. І байдуже, що сніг ще не випав. Також пощастило, що ми були там у п’ятницю, коли менше туристів і можна вільніше дихати.

krakow-jarmarek

Ярмарок… Більше моїх фото з Кракова дивіться у цьому альбомі на Facebook.

Крім того, минулого разу ми гуляли Краковом самостійно, а тепер у нас був екскурсовод. І знаєте, в цьому є певний позитив, бо він може звернути вашу увагу на деталі, яких ви б інакше не помітили, або розповісти цікаву історію про щось, що спершу цікавим не здається. Через те, що було холодно, ми намагалися бути більше всередині приміщень, а тому заходили в музеї. Так от, підземелля під Ринком – дуже круті. Там зроблений сучасний інтерактивний музей, який користується великою популярністю, тому квитки треба бронювати завчасно.

Де поїсти й де ночувати

Прямо в центрі поблизу Ягеллонського університету є хороші й недорогі заклади харчування. Цього разу ми обідали в кафе на вул. Gołębia 3. Там можна за порівняно невеликі гроші взяти комплексний обід із величезними порціями. Крім того, на вул. Grodzka 43 є традиційний польський молочний бар з домашньою їжею за цінами їдальні.

good-bye-lenin

Поселили нас теж неподалік від центру у хостелі «Good bye, Lenin». Я очікував, що це буде комуналка з червоними прапорами на стінах, але все виявилося зовсім не так. Сучасний ремонт, зручні ліжка, безпечні шафи для речей, якісний Wi-Fi, безкоштовні кава/чай/какао у будь-який момент і безкоштовний сніданок. А переважним кольором був зелений у стилі Матриці :) Є і свої дрібні недоліки, але в цілому враження дуже позитивні. Рекомендую.

Вроцлав

Дуже гарне місто, яке захоплює своєю архітектурою і гномами. Ви ж чули про вроцлавських гномів? Спершу їх малювали на стінах, як символ спротиву і висміювання комуністичної влади, а коли її було повалено, то вони почали з’являтися усюди у вигляді маленьких скульптур і стали символом міста. Зараз у Вроцлаві є більше 300 таких «краснолюдків», як їх називають поляки, але мені пощастило побачили лише трохи більше двадцяти. Треба буде повернутися і знайти їх усіх :)

krasnal

Гостинний гном :) Більше моїх фото з Вроцлава дивіться у цьому альбомі на Facebook.

Як виявилося, причиною нашої поїздки до Вроцлава були дні пам’яті російської дисидентки Наталі Горбаневської, які проходили на тих вихідних. Ми мали можливість поспілкуватися з її колегами, разом з якими вона вийшла 25 серпня 1968 року на Красну площу в Москві на мирну демонстрацію проти вторгнення до Чехословаччини радянських військ. Також ми побували на виставці, конференції, кінопоказі та молебні, присвячених Наталі Горбаневській, яка померла рівно рік тому, будучи вже громадянкою Польщі.

Зліва в окулярах – учасник «Демонстрації сімох» Павло Литвинов, посередині у краватці – лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

Зліва в окулярах – учасник «Демонстрації сімох» Павло Литвинов, посередині у краватці – лідер кримських татар Мустафа Джемілєв.

Крім того нас водили на Рацлавицьку панораму (велетенську циліндричну картину бою польських повстанців проти російського війська) та до Історичного музею в королівському палаці, куди, до речі, завжди вільний вхід. Були також екскурсії Старим Містом і Тумським островом із його старовинними костелами. Але окремо слід згадати, знову ж таки, різдвяний ярмарок. Він іще розкішніший, ніж у Кракові. Там не тільки торгують всяким крамом і смаколиками, а є ще й безліч розваг і атракціонів для дітей будь-якого віку. Також на Ринку можна випити ґлінтвейн зі святкового керамічного горнятка у формі черевика. Система така: окрім плати за напій, ви лишаєте за горнятко заставу 10 злотих, і коли віддаєте порожнє, то вам ці гроші повертають. Або можете залишити його собі як сувенір. Прекрасно і дуже затишно!

Де не варто ночувати

У Вроцлаві нас поселили в хостел Trio, який належить до мережі із пафосною назвою Boutique Hotel’s (саме так, з апострофом). Але нічого спільного з бутіком він не має. По-перше, не працював вай-фай. Це найбільше мене роздратувало, оскільки я збирався дописати там одну письмову роботу і мені був потрібен інтернет. На щастя, це могло ще зачекати. Натомість, співчуваю тим, хто веде онлайн-бізнес. Якщо ви з таких – не селіться в цьому хостелі.

По-друге, в номері не було жодних рушників. Нещодавно почув, що кількість рушників на особу має відповідати кількості зірок в готелю. Цей хостел сприйняв це правило буквально і вирішив, що оскільки зірок у нього нема, то й рушники мешканцям непотрібні. У мене є ще принаймні три аргументи проти цього місця, але не хочу присвячувати їм забагато тексту. Суть ви зрозуміли – не селіться там.

trash

Але на щастя за дорогу, проживання і екскурсії платив Студіум, а не ми, тому особливо нарікати не буду :) Це була цікава і пізнавальна мандрівка. Хоча я ще раз переконався, що краще подорожувати самостійно або у невеликій компанії, а не з організованими груповими турами. Після того, як одного разу це спробуєш, то й надалі хочеться такої ж свободи. Але скоро я це надолужу! Щоб не пропустити новин, підписуйтеся на розсилку (вона там у лівій колонці). Жодного спаму, тільки нові статті. Stay tuned! :)